Виступ Маріам Валішвілі, Першого заступника Міністра енергетики Грузії

Шановні гості, леді та джентльмени, друзі, колеги, доброго дня.

Я хотіла би висловити вдячність за запрошення виступити перед шановною аудиторією – мені приємно і для мене також велика честь мати можливість обговорити можливості співпраці у сфері енергетики у басейні Чорного моря, регіону зростаючого геостратегічного значення.

Цей форум слугує ілюстрацією очевидного факту, що сфера енергетики – це ключова сфера співпраці 21-го століття, де економічні регіони світу – взаємозалежні з точки зору забезпечення безпеки та стабільних економічних умов. Звичайно, знову ж таки, ми говоримо про стабільність та надійність; для нас, грузинів, ці слова за останні місяці набули особливого значення та цінності. Важливо мати надійну, конкурентоспроможну та безпечну енергосистему, у той час, як світове споживання енергії буде зростати, а питання енергопостачання домінує у зовнішній політиці як інструмент у руках деяких великих держав. Передбачається, що приблизно через 30 років біля 70% енергетичних потреб ЄС у порівнянні з 50% на сьогодні, буде забезпечуватися імпортованими продуктами, причому деякі з них надходитимуть з регіонів, які, як ми вже були свідками, не завжди є стабільними.

Європейська енергетична безпека стикається з викликами, пов’язаними із залежністю Європи від конкретних джерел енергії та з потребами диверсифікації джерел енергопостачань. Проблемні аспекти європейської залежності від російської енергії були яскраво продемонстровані під час української газової кризи січня 2006 р., і були пізніше неодноразово підтверджені російською енергетичною дипломатією по відношенню до інших незалежних держав. У цьому розрізі, значні нафтові та газові ресурси у Каспійському регіоні, перш за все, в Азербайджані, Казахстані та Туркменістані, - можуть бути доступними альтернативними ресурсами для постачання у Європу. За умови світової економічної кризи стає все більш зрозумілим, що Росія як основний постачальник, не зможе задовольняти європейський попит через брак внутрішніх інвестицій у нові енергетичні проекти та інфраструктуру. ЄС повинен розробити активну стратегію, яка забезпечить доступ до енергоресурсів Каспійського регіону, та витримає конкуренцію, що вже набрала обертів.

На сьогоднішній день Грузія має три незалежні нафто- та газопроводи з каспійського басейну: нафтопроводи Баку-Супса та Баку-Тбілісі-Джейхан, та газопровід Південного Кавказу – Баку-Тбілісі-Ерзурум.

Баку-Тбілісі-Джейхан (БТДж) нафтопровід транспортує близько 1 млн. барелів за день, що складає більше, ніж 1% нафтопостачання світу. Баку-Супса - це повністю функціональний нафтопровід, що разом з грузинською залізницею може зробити значний внесок у розвиток проекту чорноморського басейну «Midstream Capacity». Слід зазначити, що можна за короткий термін підвищити пропускну здатність БТДж та Баку-Супса.

Газопровід Південного Кавказу здійснює транспортування від гігантського родовища Шах Деніз. Додаткова компресія може підвищити пропускну здатність газопроводу до 20 млн. куб. м. за рік, у відповідності з інвестиційними планами Шах Денізу. Газові поклади при азербайджанському нафтовому родовищі Чіраг Гунешлі та інші нафтові та газові родовища каспійського регіону, що зараз перебувають у стадії розвитку, з часом додатковими об’ємами газу збільшать кількість транспортувань через південно-кавказький коридор, та зменшать ціновий тиск на ринках.

Об’єми супутнього (нафтового) газу з Кашаганського офшорного родовища Казахстану, де оперує консорціум великих міжнародних нафтових компаній, підпорядкований ENI, та Блок 1, що знаходиться в офшорній зоні Туркменістану, який розвиваю малайзійська національна нафтогазова компанія «Петроназ» може цілковито обґрунтувати подальші інвестиції у Південний газовий коридор з метою поєднання значних каспійських покладів газу та ринки у Центральній та Східній Європі.

Без сумніву, розташування Грузії сприяє транспортуванню імпортованого газу через її територію до Південно-Східної Європи або через Чорне море на український ринок і далі до Центральної Європи.

В межах проекту з енергетичної співпраці в рамках Європейської Політики Сусідства, Грузія бере участь у дослідженні «Аспектів потенціалу транскаспійсько-чорноморського газового коридору». Мета проекту – дослідити можливості газового транзиту з Казахстану, можливо, і Туркменістану через Каспійське море до Азербайджану та Грузії через чорноморський регіон до країн-споживачів, які є членами ЄС. Засідання країн-учасників та представників Європейської Комісії відбулося восени 2007 року у Брюсселі. Мета засідання – обговорити результати дослідження та зробити перші кроки до співпраці у 2008-2009 рр.

З метою зміцнення енергетичної безпеки регіону, Грузія залучена до проекту «Євро-Азійський нафто-транспортний коридор» (ЄАНТК). Проект ЄАНТК дуже важливий з точки зору підвищення рівня та зміцнення енергетичної безпеки країн-учасників проекту шляхом створення надійного маршруту для транспортування вуглеводневих ресурсів з каспійського регіону до міжнародних ринків через територію Азербайджану, Грузії, Литви, Польщі та України.

Ми сподіваємося, що здійснення проекту принесе свої позитивні результати – буде створено коридор для транспортування вуглеводневих ресурсів з каспійського регіону до європейських та міжнародних енергетичних ринків через територію Грузії та території країн-учасників.

Грузія у співпраці з країнами каспійсько-чорноморсько-середньоазіатського регіону має найкращі шанси для створення спільного енергетичного кільця з країнами ЄС та іншими країнами світового співтовариства.

Ще один важливий проект – це проект «Білий Потік», мета якого – транспортування каспійського газу через Грузію по дну Чорного моря до Європи. Цей проект може стимулювати приплив інвестицій у розвиток каспійського газових родовищ, диверсифікуючи експорт та транспортні шляхи, які ведуть прямо до території ЄС. Запропонований маршрут буде відгалуженням від головного газопроводу Баку-Тбілісі-Ерзурум; а в той час родовище Шах-Деніз в Азербайджані досягне другої та третьої стадії свого розвитку. Проект «Білий Потік» спочатку мав назву ГУЄС (Грузія, Україна,ЄС), передбачає проведення підводного трубопроводу з Грузії до України, з перспективами його продовження до території ЄС.

Також у більш віддаленій перспективі Грузія стане учасником проекту «Набукко», та буде транспортувати природній газ з каспійського регіону до Туреччини, звідти до Австрії, через Болгарію, Румунію та Угорщину. Проект «Набукко» безумовно сприятиме зміцненню енергетичної безпеки Європи, так як очікується, що цей газопровід у 2015 р. буде забезпечувати 10% потреб ЄС з повною річною потужністю 31 млрд. куб. м. Але ЄС має продемонструвати рішучість щодо втілення в життя ініціативи «Набукко» та її перспектив, які послаблюються втручанням нинішніх постачальників. Ми впевнені, що «Набукко» буде слугувати гарантом доступних, безпечних, неперервних постачань ресурсів на європейський ринок. Хоча потенціал цього трубопроводу і не може забезпечити повністю енергетичних потреб ЄС – саме його існування як альтернативного маршруту надасть ЄС важіль, який ЄС може використовувати у переговорах з традиційними постачальниками та допоможе створити більш конкурентний енергетичний ринок. Надійна підтримка Євросоюзом проекту «Набукко» сприятиме становленню стабільності транзитних держав Кавказу вже в найближчому майбутньому, так як буде покладено край спекуляціям щодо нестабільності регіону.

Грузія також зміцнює енергосистемні з’єднання з сусідськими країнами. Зважаючи на те, що Туреччина стане, як очікується, основним експортним ринком для грузинської електроенергії, і для місцевого використання, і для транзиту до Європи, вже плануються проекти зі створення нових мереж електропередачі з метою розширення транзитного потенціалу нашої країни.
У 2009-2011 рр. Грузія планує побудувати нову (500-400 кВ) високовольтну лінію електропередач до Туреччини для того, щоб розширити транзитний та експортний потенціал країни. Меморандум про взаєморозуміння між урядами Грузії та Туреччини про побудову нової високовольтної лінії електропередач, яка з’єднає Грузію та Туреччину, вже підписано. У першій половині 2008 р. підписано декілька угод між державними енергетичними компаніями Грузії, Туреччини та Азербайджану про реалізацію технічних та фінансових параметрів проекту. Німецький банк реконструкції (НБР), Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), та Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) фінансують проект. А також Фонд інвестування країн-сусідів (NIF – Neighborhood Investment Fund) виділив 8 мільйонів Євро для реалізації проекту.

Я впевнена, що засідання робочих груп під час цього форуму слугуватимуть ефективною основою для того, щоб ще раз наголосити що ЄС має продемонструвати свою прихильність та бажання реалізовувати проекти, про які я говорила в моїй доповіді. Щодо політичної складової, ЄС повинен висловлювати свою думку в єдності, консолідовано, щоб продемонструвати свою підтримку країнам чорноморсько-каспійського басейну. Їхнє розуміння та прийняття західних принципів, а також їхня загальна економічна та політична стабільність - вирішальні для надійного майбутнього всього континенту. Диверсифіковані вуглеводневі ресурси постачання та диверсифіковані шляхи постачання слугуватимуть засобом досягнення цієї мети. Моя країна повністю підтримує регіональні транзитні ініціативи та заявляє про свою готовність бути відкритою платформою для всіх проектів, що сприятимуть забезпеченню загальної безпеки в регіоні.

Грузія пережила події 2008 року. Її державність вистояла; курс та відданість західним демократичним принципам також не змінилися, незважаючи на страхи багатьох людей; здійснення державної політики продовжує просуватися у напрямку наближення до європейської спільноти. Ми впевнені, що реалізація наших устремлінь та планів можлива лише за умови підтримки з боку ЄС та ширшої міжнародної спільноти. Політична стабільність та економічна безпека - це ключові цінності, які слугуватимуть основою процесу інтеграції наших регіонів у велику європейську сім’ю, та розпочнуть нову еру співпраці у Світі Майбутнього.

Дякую за увагу.

Скачати